- повнота
- —————————————————————————————повнота́іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
повнота — и/, ж. 1) Властивість за знач. повний. 2) Вичерпна достатність, повний склад, необхідна кількість чого небудь. || Насиченість, змістовність. Духовна повнота особистості. 3) Вищий ступінь чого небудь. Від повноти почуттів. 4) Огрядність. 5)… … Український тлумачний словник
Ешкилев — Ешкилев, Владимир Львович Владимир Львович Ешкилев (укр. Володимир Львович Єшкілєв; 23 мая 1965, Ивано Франковск … Википедия
Ешкилев, Владимир Львович — Вл … Википедия
біодоступність — ності, ж. Повнота і швидкість всмоктування лікарської речовини … Український тлумачний словник
велич — і, ж. 1) заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет. 2) Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу. || Велике значення, висока політична, суспільна, культурно… … Український тлумачний словник
глобальність — ності, ж. 1) Світовий характер чого небудь, всесвітність, планетарність. 2) Великий масштаб, розмах чого небудь. 3) Повнота охоплення чого небудь, загальність … Український тлумачний словник
довершений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довершити. 2) у знач. прикм. Якому властива повнота необхідних позитивних якостей; досконалий … Український тлумачний словник
єдиновладдя — я, с. Зосередження влади в одних руках; повнота, необмеженість чиєї небудь влади … Український тлумачний словник
зайвина — и/, ж. 1) Те, що лишається після потрібної або встановленої кількості; лишок. 2) Повнота, надмір чого небудь. 3) Те, в чому немає потреби, щось непотрібне … Український тлумачний словник
наповненість — ності, ж. Повнота, цілком достатня кількість чого небудь … Український тлумачний словник